Зашкалюють почуття та емоції, коли блукаєш вуличками середньовічного Львова. В закапелках та двориках притаїлися затишні кав’ярні, де закохані пари мило бесідують за філіжанкою кави.
Перехоплює подих, коли погляд зупиняється на еротичних скульптурах часу Ренесансу та Бароко. Що хотів ними передати митець? Який зміст вкладаєте ви, розглядаючи оголених дівчат на фасадах?
« Творец уйдёт , природой побеждённый , но образ им запечатлённый, веками будет покорять сердца.»
Ось і підкорюють вони тисячі закоханих сердець кожного дня у Львові.
Які ж таємниці зберігають ці витесані з каменю образи?
6 муз на оперному театрі так граційно примостились в трикутних просторах. Одна з них звабливо показує спину - це Фортуна, як завжди, відвернулась від людей. А «Слава» із золотою віткою, чи справді у цікавому положенні, чи просто так зобразив митець?
А що приховує театр драматичний? Яка драма життя так кохання заставила Станіслава Скарбека збудувати найбільший у східній Європі театр?
Проходячи повз готель Жорж, мимоволі згадуєш Оноре де Бальзака, який зупинявся в готелі « Де Русь» коли їхав до коханої Евеліни Ганської.
Той готель, як і саме місто облюбував собі найвідоміший французький романіст та романтик.
А ось будинок, де зупинявся найбільший ловелас та спокусник всіх часів та народів - Джакомо Казанова.
В 1786р. прибув він до Львова, рятуючись від гніву Польського короля, так як випадково вбив на дуелі його фаворита, і був змушений покинути Варшаву. А куди ж поїхати, як не до Львова, де такі красиві дівчата?
Тиждень провів він у звабливої панянки, перш ніж покинути наше місто.
А ось ми на вулиці Сербській. Обов’язково зупиняються перехожі біля одного пам’ятника, залазять йому до кишені і намагаються зігріти те, що на їхню думку явно замале. )) Це Леопольд фон Захер-Мазох, який провів своє дитинство у Львові. Якось він підглядав за своєю тітонькою у замочну скважину, коли та займалась коханням. Коли тітонька його побачила, взяла плітку і добряче його відлупцювала. А йому це сподобалось! На еротичному піднесенні, він не відчув болі а відчув задоволення. І пізніше описав свої емоції у такому творі, як « Венера в хутрі»
Трішки вище на куті, що на площі ринок, не одну еротичну сцену приховує «дім загального зіпсуття». Саме так називали борделі колись. Від нього у спадок дістав банк не тільки підземелля але й готичні контрфорси, які до сих пір підтримують стіни будівлі.
Борделів у Львові було чимало, а дівчата, які займались древнім ремеслом, платили податок. За ці гроші проводився благоустрій Львова. А скільки було тих дівчат, описав німецький дипломат, побувавши у Львові в кінці 18-го століття.
-«Дівчат, зодягнутих у бурсучі хуторка, обвішаних білим і червоним шовком, снується так багато, що Берлін виглядає Єрусалимом, у порівнянні з тим Вавилоном.»
А вулиця червоних ліхтарів? Була і така! У самісінькому серці фінансового Львова, де було зосереджено більше 20 банків. Зараз, це вулиця Леся Курбаса і театр, який носить його ім’я, будувався не інакше, як для казино - казино де Парі
І коли річ зайшла про казино, не можна оминути Шляхетське казино,в тому ж районі чуть вище.
Казино, яке будують найкращі архітектори Австро-Угорщини — Гельмер і Фельнер, на замовлення власників кінних заводів. В ньому не тільки грали казино, але й відбувались найкращі у Львові бали. Сюди приходили багаті наречені, щоб знайти собі жениха. А чоловіки повинні були надягати біля рукавички під час танцю, бо доторкатись голою рукою до спини дівчини - було не допустимо! Або відразу женитись. Доторкатись було не можна, а залишатись, щоб ніхто не бачив - можна! А скільки їх залишалось після балу в гостьових кімнатах - придивіться до фасаду!